Приклад скарги на постанову про накладення штрафу за ст. 130

Рішення суду про накладення штрафу за керування транспортним засобом у нетверезому стані – ще не фінальний вердикт. Навіть якщо суд першої інстанції визнав вас винним, ви маєте законне право подати апеляційну скаргу. І якщо є сумніви у законності дій поліції або обґрунтованості висновків щодо стану сп’яніння, оскарження ст. 130 КУпАП може стати дієвим способом захисту ваших прав.

У цій статті ми розповімо, коли і як подається апеляційна скарга, що має бути вказано у документі, які докази можна додати та як виглядає типовий приклад скарги у справі про штраф за керування авто в нетверезому стані.

Право на апеляцію: що каже закон?

Відповідно до статті 294 КУпАП, кожна особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, має право на апеляційне оскарження постанови. Така скарга подається протягом десяти днів з дня винесення рішення.

Варто зазначити, що скарга подається через той самий суд, який виніс постанову. Після цього місцевий суд протягом трьох днів має передати матеріали справи до апеляційної інстанції. Не варто зволікати: якщо строк подання пропущено, необхідно одразу подати клопотання про його поновлення, адже на відміну від інших процесуальних кодексів, КУпАП не передбачає залишення скарги без руху для усунення недоліків.

У чому суть апеляційної скарги?

Апеляційна скарга – це не просто незгода з рішенням. Це документ, у якому скаржник (або його адвокат) вказує, чому саме постанова суду є незаконною, наводить обґрунтовані доводи та, за потреби, пропонує додаткові докази.

У справах, пов’язаних із керуванням у стані сп’яніння, ключовими аргументами в апеляційній скарзі можуть бути:

• порушення процедури складання протоколу;
• відсутність направлення на медичний огляд;
• сумнівна якість доказів (наприклад, неповірений алкотестер);
• недоведеність факту вживання алкоголю чи наркотичних засобів;
• суперечності між протоколом і відеозаписами з нагрудної камери.

Зв’язатися з адвокатом

Що можна додати до скарги?

Одна з ключових переваг апеляційного провадження – можливість надати нові докази. Йдеться, наприклад, про:

Апеляційний суд може враховувати такі матеріали, навіть якщо вони не були надані раніше, – головне, щоби їх несвоєчасне подання було виправданим.

Як виглядає приклад скарги на постанову по 130 КУпАП?

Далі представлено спрощений фрагмент апеляційної скарги з виграної справи №209/2785/25, підготовлений адвокатами “Прасолов та Партнери”. Цей приклад базується на реальних матеріалах і демонструє, як формується юридична позиція у справах за керування у стані сп’яніння згідно зі ст. 130 КУпАП.

Дніпровський апеляційний суд

Справа №________

Провадження №________

Захисник: адвокат Вадим Віталійович

Суддя   Мазниця А.А.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська

від _____2025 року

Постановою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від _____2025 по справі № ______ мене, _________ було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що ставить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік .

Вважаю, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи і має бути скасована, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти вмотивоване законне рішення.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з’ясувавши всіх обставин події у справі про адміністративне правопорушення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з’ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях __(ПІБ)__ складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

Отже, вважаю, що вищезазначена постанова суду є неправомірною і підлягає скасуванню з наступних підстав.

Щодо факту керування транспортним засобом

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

По-перше, факт керування транспортним засобом жодним чином не може підтверджуватися протоколом про адміністративне правопорушення, зазначений факт можливо підтвердити лише відповідним відеозаписом події.

По-друге, звертаю увагу суду, що у даному випадку факт керування транспортним засобом __(ПІБ)__ відсутній, докази на підтвердження даного факту матеріали справи не містять.

Одночасно матеріали справи не містять жодних доказів які б свідчили про факт буцімто керування __(ПІБ)__  взагалі  будь- яким транспортним засобом.

Так, наявний в матеріалах справи відеозапис, який начебто мав би підтвердити даний факт, неповністю відображає всю картину подій, що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно__(ПІБ)__, оскільки такий відеозапис є неповним та небезперервним, про що далі більш детально.

Щодо наявного в матеріалах справи відеозапису

З доданого до матеріалів справи відеозапису, вбачаються ознаки його коригування та монтажу, більш того відеозапис є неповним та очевидно не безперервним оскільки є таким, що не відображає повної картини подій, повʼязаних зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно __(ПІБ)__, а саме, на відеозаписах відсутні значні проміжки часу, що свідчить про те, що відеозйомка здійснювалась не безперервно, як того вимагають положення профільної вищевказаної Інструкції № 1026. 

Відеозаписи, які додані до матеріалів справи налічують лише один відеофайл тривалістю 14 хв. 08 секунд з нагрудної бодікамери поліцейського.

Але з аналізу наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що такий є неповним, оскільки  не містить повного відображення подій, що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно __(ПІБ)__, а становить лише фрагментарні нарізані відрізки, адже на них відсутня повна процедура фіксації події, через що не були зафіксовані важливі процесуальні моменти, які підлягають з’ясуванню та встановленню при розгляді справи.

Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279894 від ______2025 __(ПІБ)__ керував транспортним засобом Opel Vectra ____2025 о __ год. __ хв. 

Однак, сам відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського розпочинається о __ год. __ хв., в той час як зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час нібито керування транспортним засобом __(ПІБ)__ __ год. __ хв., що вказує, що на наявному в матеріалах справи відеозаписі відсутній проміжок часу в 4 хвилини, та відсутня відеофіксація нібито керування __(ПІБ)__ транспортним засобом, також через вказане не вбачається можливим встановити що відбувалось у відсутні перші 4 хвилини часу події, що не були зафіксовані поліцейськими.

Таким чином, на відеозаписі відсутній проміжок часу в 4 хвилини, від моменту нібито зупинки транспортного засобу начебто під керуванням __(ПІБ)__ до безпосереднього спілкування з поліцейськими. А отже, до суду надано відеозаписи, які жодним чином не підтверджують винуватість __(ПІБ)__ в інкримінованому йому правопорушенні.

Більше того, як вбачається з відеозаписів, поліцейськими здійснювались свої службові обовʼязки з порушенням приписів Закону України “Про Національну поліцію”.

Так, о _____ секунді відеозапису видно, як поліцейський, спілкуючись з моїм підзахисним вказує, що запитує в нього без камери, чи пив останній чи не пив, при цьому поліцейським не було розʼяснено моєму підзахисному передбачене ст. 63 Конституції України право не надавати пояснень щодо себе, чим свідомо допущено порушення процесуальних прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Також, додатково про порушення порядку відеофіксації поліцейськими вказує те, що наявний в матеріалах справи відеозапис є небезперервним, оскільки поліцейським свідомо було вчинено дії щодо вимкнення такого персонального відеореєстратора, що зафіксовано о ___, коли один поліцейський каже іншому “Ану виключи”, після чого поліцейський натискає на клавішу на персональному відеореєстраторі, такий видає певний звук, після чого відеофіксація переривається та відновлюється лише о _____.

Відповідно до Розділу VII Інструкції №1026  під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

Так, виявлено, що в даному випадку поліцейськими було допущено грубі порушення порядку відеофіксації, визначеного профільною Інструкцією №1026, оскільки такий відеозапис є неповним, оскільки фіксує подію не від самого початку, небезперервним, оскільки на відеозаписі відсутній проміжок часу майже в 1 годину, та відеофіксація здійснювалась поліцейським “на власний розсуд”, оскільки поліцейський примусово вимикав персональний відеореєстратор на вимогу іншого поліцейського, про що було вказано раніше.

Додані поліцейськими до матеріалів даної справи відеозаписи є сфабрикованими відеоматеріалами та однобічним відображенням події з тим, щоб незаконно притягнути __(ПІБ)__ до адміністративної відповідальності.

Вказані грубі порушення працівниками поліції приписів профільної інструкції СУТТЄВО перешкоджають повному, всебічному та обʼєктивному зʼясуванню обставин даної справи. 

Зважаючи на викладене, даний відеозапис не може бути належним та допустимим доказом вини __(ПІБ)__, у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не відображає повну картину подій для об’єктивного з’ясування всіх обставин даної справи та записаний з порушенням встановленого законом порядку.

В свою чергу, поверхневий підхід суду першої інстанції та не дослідження вказаних відеодоказів з точки зору достовірності, належності та допустимості призвів до того, що було постановлено очевидно незаконне та протиправне рішення.

Щодо проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з наявного відеозапису, о ______ поліцейським було запропоновано пройти такий огляд на стан спʼяніння одразу в закладі охорони здоровʼя, без попередньої пропозиції проведення такого огляду на місці зупинки з застосуванням спеціального технічного засобу – газоаналізатору Драгер та отримання згоди або незгоди особи на проведення такого огляду на місці зупинки, чим допущено порушення встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного спʼяніння.

Більше того, у звʼязку з недоліками, допущеними поліцейськими під час відеофіксації, в процесі збирання доказів не було належним чином зафіксовано факту нібито відмови __(ПІБ)__ від огляду на стан алкогольного спʼяніння.

Так, як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, на такому не в повному обсязі зафіксовано всю подію та нібито відмову __(ПІБ)__ від проходження огляду на стан алкогольного спʼяніння, оскільки о ____ хвилині відеозапису поліцейський пропонує моєму підзахисному пройти відповідний огляд на стан спʼяніння, продовжується діалог, о _____ секунді поліцейський, який здійснює відеофіксацію відходить від іншого поліцейського та мого підзахисного, фотографує передню частину автомобіля, та в подальшому сідає в службовий автомобіль, отже починаючи з _____ на відеофіксацію не потрапляє діалог іншого поліцейського з моїм підзахисним та відповідно не фіксується точна відповідь __(ПІБ)__ щодо проходження огляду на стан алкогольного спʼяніння, о ____ від поліцейського, який здійснює відеофіксацію звучить фраза, що він “буде складати по 2.5” (складати протокол за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху – ред.).

Відтак, матеріали даної справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів відмови __(ПІБ)__  від проходження огляду на стан алкогольного спʼяніння, натомість як вбачається з відеозаписів, поліцейським було здійснено позапроцесуальне спілкування з моїм підзахисним, яке не було зафіксовано на нагрудну бодікамеру жодного поліцейського.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов’язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Сам факт наявної відеофіксації не означає дотримання вказаних приписів ст.266 КУпАП, щоб визнаватися належним та допустимим доказом вини особи така відеофіксація повинна містити безпосередньо всю процедуру огляду особи, від початку і до кінця, чого не було зроблено в даному випадку, як наслідок на відеозаписі відсутня пряма відмова __(ПІБ)__ одразу після пропозиції огляду на стан алкогольного спʼяніння від проходження такого огляду, що не дозволяє встановити в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У свою чергу, поверхневий підхід суду першої інстанції до дослідження наявних в матеріалах справи доказів призвів до передчасних та невірних висновків про наявність в діях мого підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, яке проявляється у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння підлягають доведенню:

• факт керування особою транспортним засобом;
• наявність ознак алкогольного сп’яніння;
• законна пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів поліцейськими;
• встановлення стану алкогольного сп’яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, проведеного за результатами огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу;
• згода водія транспортного засобу із результатами огляду на стан алкогольного сп’яніння, проведеного поліцейськими із застосуванням спеціальних технічних засобів; 
• у разі незгоди водія з такими результатами, проведення такого огляду у закладах охорони здоров`я протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та встановлення факту алкогольного сп’яніння.

Таким чином, закон встановлює чітку послідовність обставин, які підлягають встановленню в ході проведення огляду особи на стан сп’яніння, які знаходяться у причинному зв’язку між собою та є взаємозалежними.

Зважаючи на вищевказані недоліки в даному адміністративному матеріалі, на порушення вимог закону поліцейськими та як наслідок на відсутність належних та допустимих доказів вчинення __(ПІБ)__ інкримінованого йому правопорушення, на порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді даної справи, відсутність адекватної, належної та обґрунтованої оцінки наявним в матеріалах справи доказів, вважаю, що постанова Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від _____2025 по справі № _______ підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі приписів ст.ст. 268, 271, 287-289 КУпАП,

ПРОШУ:

1.   Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та врахувати викладені в ній доводи при ухваленні рішення по справі;
2.   Постанову Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська від ______2025 по справі № _______ про притягнення __(ПІБ)__ до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього

__(підпис)__

_____ 2025

Отримати консультацію

Професійний захист: коли без адвоката не обійтися

На перший погляд, скласти апеляцію не надто складно. Але практика показує: грамотно обґрунтована скарга, з чітким юридичним аналізом і належними доказами – це те, що відрізняє успішну справу від програшної.

Професійний захист прав водія по ст. 130 КУпАП передбачає не лише складання документів, а й участь у судовому засіданні, підготовку правової позиції, витребування доказів, аналіз доказів поліції, залучення прокурора за клопотанням сторони захисту. Саме тому варто звертатися до адвоката, який спеціалізується на адміністративних справах, зокрема на оскарженні постанов по 130 КУпАП.

Якщо ви не згодні з постановою суду про штраф за керування в нетверезому стані, не зволікайте. Закон дозволяє вам захистити свої права через апеляцію. Це шанс виправити помилки першої інстанції, відстояти свою позицію та уникнути несправедливого покарання.

Своєчасно подана апеляційна скарга по КУпАП – це перший крок до справедливості. І якщо вам потрібна допомога – адвокат по 130 КУпАП з команди “Прасолов та Партнери” готовий її надати.